Блокчейн – що це зрозумілою мовою

Світ без банків, нотаріусів, реєстраторів, регуляторів – технологія блокчейн змушує по-новому поглянути на обмін цінностями, документами, грошима. Вона прибирає посередників і дозволяє користувачам безпосередньо відправляти один одному важливі дані. Одні вже називають її проривом 21 століття, найбільшим винаходом, який можна порівняти з відкриттям інтернету, інші поглядають з побоюванням.

Розглянемо простими словами блокчейн для «чайників»

Якщо пояснювати на пальцях, то блокчейн часто порівнюють зі стандартним щоденником або картотекою, куди послідовно в хронологічному порядку вносяться записи про те, що зроблено – поспав, поїв, виправ, погуляв, взяв в борг, заплатив 100 доларів за вечерю і т.д.

Щоб ніхто сторонній не міг внести на свій розсуд зміни в щоденник, вся інформація особливим чином шифрується, причому шифр продуманий якісно. Якщо щоденник в одному екземплярі, з ним всяке може трапитися – згорів будинок і він разом з ним, вкрали, при величезному бажанні розшифрували і внесли корективи.

Блокчейн

А тому для надійності щоденник має безліч копій, які зберігаються у всіх друзів і знайомих. Причому, коли в щоденник вноситься нова інформація, вона автоматично оновлюється на всіх примірниках. Тепер щоб підробити запис, доведеться не тільки розбирати шифр, але і шукати всі існуючі щоденники.

На цьому лірика закінчилася, переходимо до справи.

Що таке блокчейн і для чого він потрібен

Блокчейн походить від англ. blockchain (block chain), що дослівно означає «ланцюжок блоків». Іншими словами – це база даних, яка зберігається одночасно на безлічі комп’ютерів. Нові блоки в цій базі-ланцюжку створюються постійно. Кожен новостворений блок містить групу впорядкованих записів (транзакцій), що накопичилися за останній час, а також заголовок.Блок блокчейна

Коли блок сформований, він перевіряється іншими учасниками мережі і потім, якщо всі згодні, під’єднується до кінця ланцюжка. Як тільки це сталося, внести в нього зміни вже неможливо. Крім нової інформації блок також зберігає в зашифрованому вигляді дані про попередні блоки. А база автоматично оновлюється на всіх підключених до системи комп’ютерах.Ключ блока блокчейна

Основні принципи блокчейн:

  • децентралізація і розподіленість;
  • безпека і захищеність;
  • відкритість і прозорість;
  • незмінність вже записаного.

Розподілене зберігання

Будь-яка значуща інформація, що відноситься до тієї чи іншої сфери життя людей, десь зберігається. Купівля будинку або машини, взяття кредиту, реєстрація шлюбу, перекази грошей – все дані про ці операції фіксуються і розміщуються централізовано на серверах держустанов або приватних компаній. Це часто призводить до зловживань – при бажанні в будь-яку базу можна залізти і внести в неї корективи.

Технологія блокчейн кардинально змінює такий підхід. Її суть полягає в тому, що дані зберігаються не в одному місці, а розподіляються по тисячам, а то і десяткам тисяч, а часом і мільйонам комп’ютерів, розкиданих по всьому світу.

Імовірність, що всі вони будуть виведені з ладу, настільки мізерна, що виглядає фантастично. А поки хоча б один комп’ютер мережі працює, система, заснована на блокчейн, існує.

Безпека

Як уже згадувалося, будь-яку централізовану базу даних можна зламати, внести в неї зміни. З блокчейн такий номер не пройде. Зламати один з блоків і змінити інформацію в ньому сенсу немає, оскільки ламати доведеться всі блоки, а також копії бази на всіх комп’ютерах, а для цього потрібні гігантські обчислювальні потужності.

До того ж перешкодою до фальсифікацій стане і потужний алгоритм шифрування з використанням хеш-функцій, а також цифрового підпису. У підписі використовується два ключі – відкритий і закритий. Перший необхідний для перевірки самого підпису, другий використовується при його створенні і є секретним. Ключі забезпечують доступ учасникам до тієї чи іншої інформації.

Хеш-функція виглядає, на перший погляд, як послідовність випадкових чисел і букв. Саме вона і забезпечує незмінність всіх записаних даних.

Як бачимо, робота мережі базується не на міфічний довірі користувачів один до одного, а на строгих математичних обчисленнях.

Відкритість

Вся база знаходиться в публічному доступі, а тому подивитися дані того чи іншого блоку може будь-хто. Наприклад, один користувач перевів іншому 10 тисяч доларів – при бажанні дізнатися про це може кожен. Питання в іншому, хто і кому перевів гроші – залишається таємницею. Ця інформація доступна безпосереднім учасникам обміну, якщо вони самі не захочуть її оприлюднити.

Взаємодія без посередників

Важливий момент, нам постійно необхідно мати справу з посередниками – фінансові операції проходять за посередництва банків, платіжних систем, обмінників, документи завіряємо у нотаріусів. Трапляються ситуації, коли гроші можуть не дійти до адресата, оскільки банку не сподобається транзакція і він зацікавиться нею. Підробка документів також не рідкість. Таким чином хоч ми і не довіряємо сповна різноманітним посередникам, однак користуватися їх послугами змушені, часто на свій страх і ризик, оскільки альтернативи немає.

Блокчейн дозволяє безпосередньо обмінюватися даними. Справжність транзакцій в системі перевіряють безпосередньо її учасники.

Як влаштована мережа

Мережу формують користувачі, зацікавлені у використанні того чи іншого виду інформації.

Учасників поділяють на два типи:

  • прості користувачі;
  • будівельники блоків або, як їх ще називають, майнери.

Звичайні користувачі створюють в мережі нові записи-транзакції. Наприклад, «перевести користувачеві Х 100 умовних одиниць». А майнери з цих записів уже формують блоки. Записи підтверджуються і вносяться в блок тільки якщо з цим згодна більшість. Решта ігноруються і не вважаються достовірними, поки не потраплять до одного з наступних блоків. Скористатися тим чи іншим записом може тільки власник ключа, що відкриває доступ до нього.

Щоб стати майнером, досить виділити потужності свого комп’ютера для формування нових блоків. До мережі підключаються за допомогою спеціального софту.

Типи систем

На технології блокчейн будуються різні типи сервісів, додатків. Є публічні наднаціональні системи, до яких приєднатися і стати простим користувачем або майнером може будь-хто. Адмініструванням такого об’єднання займається саме співтовариство.

Є й приватні або так звані ексклюзивні блокчейн мережі і сервіси, які підтримуються і контролюються своїми творцями. Щоб стати їх учасником, потрібно виконати певні умови, встановлені організаторами. Майнити нові блоки в таких системах може чітко встановлене сертифіковане коло осіб.

Сфери застосування блокчейн

Як бачимо, платформа blockchain – це розподілена база даних для загального користування, в якій переважно відсутній централізований нагляд над процесом. За допомогою блокчейн вести облік, зберігати дані, здійснювати транзакції можна в будь-якій сфері життєдіяльності:

  • фінансові операції;
  • операції з нерухомістю;
  • страхування;
  • логістика;
  • порушення ПДР,
  • реєстрація шлюбів і багато іншого.

Перше застосування блокчейн на практиці відбулося в 2009 році, коли на його основі була створена криптовалюта біткоіни. Пізніше таких криптовалют з’явилося безліч на різний смак.

Сьогодні держави активно розглядають способи впровадження blockchain в систему голосування на виборах. Китай на блокчейн хоче перевести роботу Національного фонду соціального страхування.

Тісно вплетена ця технологія буде і в систему «розумних міст», які активно втілюють в реальність в КНР.

На основі блокчейн вже створюються стартапи в сфері медицини, захисту інтелектуальної власності, авторського права. На базі технології розробляються системи ідентифікації, веб-браузери, децентралізовані хмарні сховища даних, а також соціальні мережі.

Мало того, створена вже ціла віртуальна нація – BITNATION, яка відкриває посольства в різних країнах. Стати її громадянином може кожен.

Все більше на слуху так звані розумні контракти, або інакше кажучи смарт-контракти, що працюють на блокчейні і значно спрощують процедуру підписання договорів. У цьому випадку немає необхідності залучати до процесу третю сторону, яка виступала б гарантом дотримання умов. Тут програмний код автоматично вирішує, що робити з тим чи іншим активом і підтверджує виконання умов. Всі зацікавлені учасники процесу в будь-який момент можуть провести аудит угоди.

У міжнародній торгівлі технологію вперше випробували на початку осені 2016 року. Тоді на платформі Wave британським банком Barclays був проведений акредитив на 100 тисяч доларів, що забезпечував експорт підприємством з Ірландії Ornua великої партії молочних продуктів на адресу Сейшельські компанії. Стандартно така угода займає мінімум тиждень, тут на все пішло близько чотирьох годин.

Плюси і мінуси технології

Як бачимо, блокчейн – універсальна технологія, що може бути застосовна в різних сферах життя. Це безсумнівно є однозначним її плюсом. Крім уже розглянутих вище відкритості, безпеки і захищеності, блокчейн також:

  • зменшує транзакційні витрати;
  • скорочує час проведення операцій з декількох днів, а то і тижнів, необхідних для перевірки даних і обміну документами, до декількох годин;
  • дозволяє організаціям, установам позбутися зайвих статей витрат.

До мінусів варто віднести масштабованість. Сьогодні блокчейн не здатний забезпечувати величезну кількість транзакцій за короткий час. Наприклад, платіжні системи MasterCard або Visa обробляють близько 45 тисяч транзакцій в секунду, в той час як у біткоіна їх всього 7. Також щодня зростає і вага бази, яка зберігається на комп’ютерах мережі.

Не варто забувати і про навантаження на електричні мережі. Всі ці складні обчислення змушують комп’ютери споживати велику кількість енергії.

Коли заходить мова про проблеми блокчейну, експерти вказують також на ймовірність так званої «атаки 51%». Іншими словами, якщо група учасників мережі сконцентрує в своїх руках 51% обчислювальних потужностей, вона може почати діяти в своїх інтересах, підтверджуючи тільки вигідні для себе транзакції. Однак для цього потрібні настільки потужні ресурси, що здійснити на практиці цю ідею надзвичайно складно.

Блокчейн в Росії і Україні

У РФ технологію збираються офіційно узаконити і почати впроваджувати в 2019 році, прийнявши до того часу необхідні нормативно-правові акти. Поки що великі банки країни спільно з Центробанком з метою підвищення ефективності фінансової системи створили платформу «Мастерчейн».

Цікавий проект на блокчейні діє в Москві. Платформа називається “Активний громадянин”, і з її допомогою проводять всілякі голосування, що стосуються поліпшення життя в столиці.

В Україні вже сьогодні на блокчейн частково перевели Державний земельний кадастр. Зокрема, на цій технології працює процес перевірки виписки. На другому і третьому етапі блокчейнізаціі кадастру на розподілений реєстр переведуть існуючу базу даних, а потім приступлять і до хешування всіх транзакцій. На черзі на оновлення також Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.






Leave a Reply

Your email address will not be published.

two + 5 =